Готуємося до ДПА

ГОТУЄМОСЯ ДО ДПА

Путівник ДПА-2018: https://drive.google.com/file/d/1cd6EZgMbTm0y2be-7NuNbnIoTKc6pymW/view?usp=sharing
Оформлення комплекту матеріалів: https://drive.google.com/drive/folders/11IK2VkG6iE6pLKyBb02WXk1vJshSh01R?usp=sharing

Технологія «перевернутого класу»

Однією з таких інноваційних педагогічних технологій, яка може успішно використовуватися при вивченні нового матеріалу учнями є технологія «перевернутого класу» і це є  найвідоміша модель змішаного навчання.  Позитивно зарекомендувала себе технологія «перевернутого класу» при викладанні точних наук, адже їх можна добре проілюструвати. Це, звичайно, вимагає додаткового часу на підготовку до занять, проте якщо вчитель досить винахідливий і може ефективно здійснювати пошук потрібного відеоматеріалу в мережі Інтернет чи може самостійно записати відео урок, то підготовка належного навчально-інформаційного забезпечення дисципліни не викликатиме особливих труднощів.

Як показало експериментальне впровадження технології «перевернутого класу» під час вивчення нового матеріалу мотивація учнів до оволодіння новим матеріалом підвищується, адже засвоєння значної частини навчальної інформації відбувається вдома, а на заняттях у класі при співпраці з вчителем учні обмінюються своїми знаннями, створюючи при цьому «дискусійне поле». У такому випадку ефективність навчальних занять підвищується при одночасному зростанні ролі учня як суб’єкта навчально-виховного процесу.

При виникненні труднощів з опануванням нового матеріалу учні самостійно відшукують відповіді на конкретні питання у підручниках, посібниках, мережаних ресурсах (Інтернет). При цьому не тільки реалізуються переваги проблемного навчання, а й забезпечується формування компетенцій учнів щодо аналізу навчальної інформації з наступним її структуруванням і коригуванням для практичного використання.

Особливості «перевернутого» навчання:

• – змінюється роль учителя, який перетворюється на наставника. Роль учителя все ж залишається провідною, але його діяльність спрямовується на координацію навчання учнів, здійснення консультування, надання допомоги та створення навчально-проблемної ситуації для пізнавально-дослідницької діяльності;
• – використовуються електронні освітні ресурси. Завдяки сучасним технологіям учителями накопичена велика база різноманітних матеріалів таких, як відео, інтерактивні завдання, електронні навчальні матеріали, електронні тести для самоперевірки; книжки вже не є єдиним джерелом інформації, а вчителі єдиними джерелами знань. Кожен, хто має доступ до мережі Інтернет, може отримати якісний електронний освітній контент у зручний для нього час;
• – підвищуються вимоги до навчальної діяльності учнів. Теоретична частина навчального матеріалу має формувати в учнів базові поняття і підтримувати навчання, а не займати центральне місце. Зміст навчання вже не є самоціллю, а стає відправною точкою поглиблення знань. Здійснюється зміщення акценту на процес пізнавальної діяльності учнів, у ході якої він відкриває для себе нові знання;
• – розв’язуються різнопланові проблеми навчання в обговореннях і дискусіях.

Технологія «перевернуте» навчання дає можливість учителеві вивільнити час для спілкування з учнями на уроці. Фактично, з’являється можливість працювати з учнем один на один. Учитель може приділити більше уваги тим учням, яким важко дається навчальний предмет або у яких виникають проблеми з виконанням домашніх робіт.

Обдаровані учні матимуть більше свободи для того, щоб навчатися у власному темпі.

Використання технології «перевернутого» навчання сприяє реалізації індивідуального підходу в навчанні.

Щоб записати відео урок потрібно визначити його початкову мету і цінність – визначити ключові цілі  уроку, від простих до складних, і вибудувати чітку схему розповіді.

Золоті правила відеоматеріалів: повідомляйте стисло, пояснюйте ємко, закінчуйте швидко.

Технологія проведення «перевернутого» уроку:

• – учитель записує пояснення нового матеріалу на веб-камеру, або робить запис за допомогою спеціальних програм;
• – учитель розміщує навчальне відео в хмарно орієнтованому навчальному середовищі  або робить розсилання учням з посиланнями на матеріал, розміщений у YouТube;
• – учні отримують як домашнє завдання навчальне відео, електронний освітній ресурс або опорний конспект для вивчення нового матеріалу;
• – учні уважно переглядають навчальне відео, виконують завдання, он-лайн тест;
• – на уроці вчитель організовує навчальну діяльність, залучає до різних видів роботи всіх учнів класу.

Але є свої переваги та свої недоліки цієї технології.

Переваги «перевернутого класу»

Для вчителя:

–         виступає в ролі  наставника учнів, координатора пізнавальної діяльності;

–         забезпечує активізацію навчальної діяльності в позаурочний час;

–         здійснює індивідуальний підхід за рахунок вивільнення часу на уроці;

–         використовує новітні форми організації навчальної діяльності;

–         підвищує свій рівень ІКТ-компетентностей;

–         дана  технологія  незамінна  для  предметів, які  викладаються  обсягом  1 – 2  год  на  тиждень, тому  що  вирішує  проблему  «дефіциту  часу».

Для учня:

–          навчання в позаурочний час;

–         доступності якісних електронних освітніх ресурсів;

–         підвищення інтересу до навчальних предметів;

–         навчання у власному темпі;

–         підвищення допомоги один одному в навчанні;

–         розвитку ІКТ -компетентностей;

–         використання гаджетів як інструменту навчання;

–         технологія  «перевернутого»  навчання   дає  змогу  розвивати  відповідальне  ставлення  до  навчання  з  боку  учня  та  змінює  роль  учителя  в  сучасних  соціально – економічних  умовах.

–         «перевернуте»  навчання  сприяє  самоосвіті  учня.

–         працюючи в групах, учні занурюються у дорослий світ і усвідомлюють, що робота в команді під час вирішення будь-яких завдань відіграє важливу роль – чи в школі, чи в подальшій професійній діяльності

Проблеми «перевернутого класу»:

–         для  забезпечення  ефективності  «перевернутого»  навчання   необхідна  підготовча  робота  серед  учнів.

–         вимагає більше часу для планування і підготовки вчителя;

–         передбачає постійний доступ учнів до комп’ютерів і мережі Інтернет;

–         труднощі залучення до навчального процесу окремих категорій учнів;

–         більше часу  перед комп’ютером;

–         нерівні можливості доступу до мережі Інтернет;

–         проблеми використання різноманітних гаджетів;

–          домашнє завдання є обов’язковою частиною уроку для учнів;

–          важко звикнути до нової технології навчання.

Перехід на технологію «перевернутого навчання» відбувається від 2 до 5 років.

Аналіз передового педагогічного досвіду зарубіжних і вітчизняних педагогів показав, що за допомогою технологій «перевернутого» навчання розв’язується низка найважливіших проблем навчання – забезпечення безперервної інтенсивної навчальної комунікації за межами загальноосвітнього навчального закладу й активізація навчальної діяльності учнів, а інтерактивне навчальне середовище є незамінною компонентою цього процесу.

Національно-патріотичне виховання в школі

Національно-патріотичне виховання в школі – одне із важливих завдань сучасного класного керівника

На думку В. Сухомлинського, патріотичне виховання – «це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. Патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла дуже складно пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею».

Школа має невичерпні можливості для здійснення громадянського, патріотичного виховання учнів, формування у них відповідних знань, цінностей, моделей поведінки. Вступаючи у численні взаємини в шкільному колективі, дитина навчається вирішувати конфлікти ненасильницькими способами, доходити розуміння з оточуючими за допомогою діалогу, вчиться захищати права людини, зокрема свої права. 

Із цією метою на ШМО класних керівників Віньковецького НВК було ознайомлено класних керівників із матеріалами програми «Організація роботи щодо попередження насилля серед учнів у школі» та «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція». Доречно і тут згадати слова В. Сухомлинського про те, що «громадянськiсть – це насамперед вiдповiдальнiсть, обов’язок – та вища сходинка в духовному життi людини, на якiй вона вiддає себе служiнню ідеалові». Саме тому варто наголосити на тому, що національно-патріотичне, вiйськово-патріотичне і громадянське виховання молодi в загальноосвiтнiх навчальних закладах мають зiграти значну роль у вихованні в неï тих основних якостей, які характернi для громадянина Украïни.

Виховання учнів на бойових традиціях старшого покоління є важливою складовою виховної роботи. Під бойовими традиціями розуміються історично складені моральні правила і звичаї, норми поведінки людей, які спонукають їх зразково виконувати свій військовий обов’язок, чесно і добросовісно служити Вітчизні.

Міністерство освіти і науки України рекомендує актуалізувати:

à   організацію збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України;

à   оновлення експозицій шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів з даної території;

à   шефство над родинами учасників ATO, які цього потребують зв’язку з героїчними й водночас драматичними й навіть трагічними подіями останнього часу;

à   формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості, що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та інших, природи, праці, мистецтва.

З огляду на це необхідно:

à       виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

à       виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

à       системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

à       виховувати повагу та любов до державної мови. Володіння українською мовою та послуговування  нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

à       формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Також наш навчальний заклад в особі класних керівників проводить інформаційно-просвітницьку роботу з батьками, спрямовану на формування толерантності, поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і представників різних національностей.

Робота з батьками завжди є нелегкою, потребує від педагогів знань методики роботи з батьками. Питання навчання батьківської громадськості стоїть на порядку денному методичного об’єднання класних керівників уже дуже давно. У наступному навчальному році ми маємо продовжити роботу за даним напрямом виховної діяльності.

ІКТ на уроках математики

Стрімкий розвиток інформаційних і комунікативних технологій є одним з факторів, що визначає вектор розвитку світового співтовариства XXI століття. Цивілізація неухильно рухається до побудови інформаційного суспільства, де вирішальну роль грають інформація й наукові знання.Читати далі...

Тиждень природничих наук

      Тиждень природничих наук з 16.04 по 20.04  пройшов, як завжди, насичено та змістовно. Відкриті уроки, конкурси, змагання ерудитів, вікторини, виставки малюнків, плакатів та робіт учнів були цікаві та захоплюючі.
      В наступному році вчителі кафедри природничих наук планують зробити предметний тиждень ще кращим, урізноманітнити його та охопити більшу кількість учнів.

Авторський посібник "Майстер-клас як ефективна форма навчання учнів"